У дисертації запропоновано вирішення актуального наукового завдання щодо формування готовності майбутніх соціальних працівників до соціальної реабілітації дітей молодшого шкільного віку з дитячим церебральним паралічем. Досліджено стан розробленості проблеми в науці та педагогічній практиці; уточнено сутність і структуру готовності майбутніх соціальних працівників до соціальної реабілітації дітей молодшого шкільного віку з дитячим церебральним паралічем. Визначено критерії, показники та рівні сформованості досліджуваної готовності. Виявлено, теоретично обґрунтовано педагогічні умови формування готовності майбутніх соціальних працівників до соціальної реабілітації дітей молодшого шкільного віку з дитячим церебральним паралічем; розроблено модель і методику формування означеної готовності. Експериментально перевірено ефективність педагогічних умов формування готовності майбутніх соціальних працівників до соціальної реабілітації дітей молодшого шкільного віку з дитячим церебральним паралічем.