Дисертаційне дослідження присвячено проблемі метакогнітивного моніторингу саморегульованого навчання студентів. Результати комплексного дослідження саморегульованого навчання студентів репрезентуються крізь призму інтегрального, особистісного, мотиваційно-вольового, емоційно-поведінкового комунікативного, когнітивного та метакогнітивного рівнів. Особливу увагу приділено вивченню чинників процесу саморегуляції навчання студентів закладів вищої освіти. Розкрито психологічний зміст саморегульованого навчання студентів у конкретних психолого-педагогічних умовах, що формувалися з урахуванням вимог навколишнього соціокультурного середовища, у контексті автономного та відповідального досягнення визначених особистісно-професійних цілей у взаємодії його основних суб'єктів (студент, студентська група, викладач). . Саморегуляцію навчальної діяльності студентів ми розглядаємо як метакогнітивний рівень ініціювання, мотивування, моніторингу, оцінювання та контролю автономним суб'єктом навчальної діяльності всіх видів І форм власної зовнішньої і внутрішньої активності, які спрямовані на досягнення визначених цілей навчальної діяльності, особистісний І професійний саморозвиток і самореалізацію. Розроблено та апробовано тренінгову програму з підвищення ефективності саморегу льованого навчання за відповІднимирівнями.Наосновірезультатівапробації розроблено психолого-методичні рекомендації, спрямовані на підвищення рівня ефективності саморегульованого навчання студентів та пов'язані з ефективністю метакогнітивного моніторингу за такими напрямами, як врахування інтегральних, особистісних, мотиваційно-вольових, емоційно-поведінкових, комунікативних, когнітивних і метакогнітивних характеристик студентів, формування у студентів знання про ефективне саморегульоване навчання, формування навичок ефективного метакогнітивного моніторингу в саморегульованому навчанні.