У статті актуалізуються педагогічні ідеї Бориса Грінченка, задекларовані у наукових статтях, що були опубліковані у галицьких часописах в 90-ті роки 19-го століття. Аналізуються твори малої прози письменника, присвячені школі. Автор наголошує, що в умовах сучасної школи, коли на перше місце виносяться очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів, зокрема ціннісні ставлення, які передбачено сформувати у результаті вивчення художнього твору. Навчання рідною мовою, роль книги, преси у формуванні світогляду людини, становище книгодрукування, подвижницька праця учителя — проблеми, які піднімалися і в науковій, і ухудожній спадщині письменника, надзвичайно актуальні сьогодні.