Встановлено особливості формування видового багатства, таксономічного складу, сезонної динаміки чисельності та біомаси, інформаційного різноманіття, домінуючого комплексу, інтенсивної первинної продукції та екологічного різноманіття фітомікробентосу різнотипних водних екосистем Кілійської дельти Дунаю (річкових рукавів, прісноводних та солонуватоводних заток); виявлено основні екологічні чинники (солоність, тип донних відкладів, швидкість течії води), які впливають на його розвиток. У фітомікробентосі різнотипних водойм та водотоків Кілійської дельти Дунаю виявлено 353 види (389 внутрішньовидових таксонів), з 8 відділів, 13 класів, 30 порядків, 110 родів. Видове і таксономічне багатство донних мікроводоростей у затоках дельти вище, ніж у рукавах (371 і 173 в. в. т. відповідно). В солонуватоводних затоках Кілійської дельти Дунаю інтенсивність розвитку донних мікроводоростей залежить від солоності води і відрізняється в зонах з діапазоном солоності: 2,00–5,00%; 6,00–8,00%; 9,00–12,00%. Визначено, що в затоках якісні та кількісні характеристики фітомікробентосу змінювались в залежності від типу донних відкладень – з мінімальних величин на чистих та замулених пісках і до максимальних показників – на сірих і чорних мулах. В дельтових рукавах формування бентосних угрупувань водоростей залежить від швидкої течії води - при швидкостях 1,0–2,0 м/с чисельність та біомаса мінімальні, але зростають при зменшенні швидкості до 2,0 –0,8 м/с. Водночас кількість видів фітомікробентосу мінімальна при швидкості течії понад 1,5 м/с і зростає при зменшенні швидкості течії до 1,0 м/с і нижче. Аналіз сезонної динаміки чисельності і біомаси фітомікробентосу водойм та водотоків Кілійської дельти Дунаю дозволив виявити весняний і літній піки вегетації. Порівняльний аналіз розвитку донних мікроводоростей водотоків показав, що мінімальних кількісних показників фітомікробентос досягав в багатоводні роки, максимальних – у маловодні. В літній період у водоймах та водотоках Кілійської дельти Дунаю збільшення інтенсивності первинної продукції відповідало збільшенню біомаси, однак максимальні їх значення не завжди співпадали. З'ясовано , що максимальна продуктивність реєструвалася на початку масової вегетації видів та їх входження в домінуючий комплекс фітомікробентосу, коли біомаса починала зростати; з накопиченням біомаси продуктивність видів знижувалась. Ключові слова: фітомікробентос, Кілійська дельта Дунаю, водойми, водотоки, домінуючий комплекс, солоність води, донні відкладення, течія.