Дисертаційна робота присвячена дослідженню проблем удосконалення профе- сійно-педагогічної діяльності вчителів природничих предметів шляхом розвитку їх- ньої педагогічної майстерності. На основі аналізу теоретико-методологічних підхо- дів i психолого-педагогічних засад професійної діяльності вчителів, вивчення особ- ливостей викладання природничих предметів у закладах загальної середньої освіти, а також дослідження концептуальних аспектів неперервного професійного самовдосконалення особистості виявлено сутність, зміст i структуру педагогічної майстерностi вчителя, специфічні принципи ефективного процесу професійного самовдосконалення вчителів природничих предметів, визначено критерії, показники i рівні педагогічної майстерності вчителів природничих предметів. Теоретично розроблена й упроваджена модель розвитку педагогічної майстер- ності вчителів природничих предметів в у процесі неперервного професійного самовдосконалення (цільовий, концептуально-дидактичний, змістово-проектувальний, організаційно-технологічний i критеріально-діагностичний блоки). Обгрунтовані організаційно-педагогічні умови неперервного розвитку педагогічної майстерності вчителів природничих предметів - комплекс науково-методичних заходів, які забезпечують зростання ефективності їхньої педагогічної діяльності. Методика розвитку професійно-особистісних та операційно-діяльнісних складових педагогічної майстерності вчителів природничих предметів обіймає види, засоби i технології підвищення кваліфікації, самоосвіти i невпинного саморозвитку педагогічних працівників. Доведено, що реалізація запропонованих інновацій суттєво покращує процес професійного самовдосконалення, підвищує якісні показники i динаміку розвитку педагогічної майстерності вчителів природничих предметів. Ключові слова: педагогічна майстерність, вчителів природничих предметів, за- клади загальної середньої освіти, неперервне професійне самовдосконалення, підвищення кваліфікації.