У дисертації здійснено теоретичне узагальнення і вирішення важливої наукової проблеми генези емоційного інтелекту в юнацькому віці. Наукова новизна отриманих результатів полягає в тому, що вперше: розроблено і обгрунтовано теоретичну модель генези емоційного інтелекту в ранній юності; визначено компоненти, рівні, особливості розвитку, психологічні чинники, механізми, закономірності розвитку емоційного інтелекту юнацтва; розроблено й апробовано програму розвитку компонентів та рівнів емоційного інтелекту в ранній юності; поглиблено та розширено уявлення про емоційно-інтелектуальні аспекти розвитку особистості у період ранньої юності; гендерні відмінності емоційного інтелекту юнаків; взаемозв'язку емоцій та інтелекту в процесах регуляції діяльності та спілкування юної особистості. Подальшого розвитку набуло положения про функціональний взаемозв'язок емоційних та інтелектуальних процесів у розвитку особистості раннього юнацького віку. Теоретичне значення дослідження полягає в тому, що здійснено грунтовний теоретико-методологічний аналіз психологічних основ генези емоційного інтелекту особистості в ранній юності, що став підставою для розробки авторської концепції дослідження; сформульовано і обгрунтовано теоретичну модель генези емоційного інтелекту в ранній юності; здійснено детальний кількісний та якісний аналіз структури, рівнів та особливостей розвитку емоційного інтелекту юнаків; визначено систему психологічних чинників, мехашзмів та закономірностей генези емоційного інтелекту в ранній юності. Практична значущість результатів дослідження полягае в тому, що розроблено і апробовано: діагностичну програму для виявлення і оцінки компонентів, рівнів, особливостей розвитку емоційного інтелекту; програму розвитку компонентів та рівнів емоційного інтелекту в ранній юності. Матеріали дослідження можуть бути використані для розв'язання практичних завдань діяльності сучасних закладів загальної середньої, професійно-технічної та вищої освіти, зокрема для організації діагностики рівня розвитку емоційного інтелекту учнівсыкої молоді та студентів, розроблення ефективних програм психологічного супроводу розвитку особистості на етапі ранньої юності; розроблення індивідуальних програм розвитку емоційного інтелекту. Теоретичні положення, результати дослідження можуть бути використані у процесі навчання учнів закладів загальної середньої освіти та професійній підготовці студентів закладів професійно-технічної та вищої освіти, а також у практиці психологічної служби освіти та соціально-психологічних центрів під час розроблення та впровадження психологічного супроводу як особистості, так і освітнього процесу. Ключові слова: емоційний інтелект, ідентифікація емоцій, використання емоцій, розуміння емоцій, свідома регуляція емоцій, генеза емоційного інтелекту.