М. Грушевський як людина епохи Fin-de-siecle існував у світі рухливих цінностей та змінних соціокультурних і фахових контекстів, знаходився перед проблемою постійно самовписуватися і самопрописуватися у межах існуючого соціального простору, оволодіваючи відповідними, притаманними епосі, стилями самопрезентації Самі ці модерністські стилі самопрезентації, у межах яких прописувалися «життєві проекти» М. Грушевського-науковця та М. Грушевського-політика, містили антитрадиціоналістські соціальні настанови й визначали універсальні параметри для розуміння методології як засобу руйнації існуючих традицій. Отже, від самопрезентаціїдо методології - такий незмінний вектор та сенсовний простір, в якому розгорталося історичне, політичне, белетристичне письмо М. Грушевського. Дослідження цього простору нарізних етапах життєдіяльності М. Грушевського є інтелектуальним жестом запропонованої книги.