Дослідженню підлягала ділянка р. Збруч у межах Тернопільської області (49°56?04? пн. ш., 26°21?41? сх. д. - 49°53?36? пн. ш, 26°16?06? сх. д.) в районі витоку та верхів'я формування стоку. Стан річки Збруч регулюється фізико-хімічними, біологічними, клімато-географічними (маловоддя) та антропогенними (зарегулювання стоку) чинниками. Накопичення металів представниками рослин з різними еколого-ценотичними стратегіями змінюється у зв'язку з їх високою екологічною пластичністю та в залежності від умов середовища, внаслідок чого виявляються закономірності в накопиченні лише для окремих елементів. Для CS-стратегів (Festuca pratensis Huds. та Glechoma hederacea L.) характерний високий вміст важких металів, зокрема Феруму; для СR-стратегів (Urtica dioica L. та Plantago major L.) характерні найнижчі показники важких металів - Ферум, у Urtica dioica L. та Lamium album L. найвищий рівень Цинку виявлений в червні; у представників CR-CS-типу (Arctium lappa L. та Achillea millefolium L.) виявлено найвищі рівні важких металів, зокрема Купруму; представник C-CR-типу (Elytrygia repens L.) характеризується низькими показниками важких металів за вмістом Купруму (особливо у корінні, а для RS-типу (Taraxacum officinale Webb.) характерний високий важких металів - Купруму, особливо у надземній частині. Встановлено, що інтенсивне водокористування на фоні маловоддя актуалізує проблему економії водних ресурсів. Вперше здійснено комплексний аналіз екологічного стану р. Збруч, на основі якого запропоновано заходи з відтворення генофонду гідробіоценозів. Ключовi слова: гідроекосистема, важкі метали, маловоддя, зарегулювання стоку, абіотична складова, біотична складова