Фармацевтичні препарати становлять групу новітніх забруднювачів водойм, вплив яких у екосистемах важко прогнозується за хімічними характеристиками. Для порівняльної оцінки їх екотоксичності здійснено дослідження ознак ушкоджень ядра, активності апоптозу та лізосомальної стабільності у організмі двостулкового молюска перлівниці Unio tumidus за впливу диклофенаку (2 нМ), ніфедипіну (2 нМ), раундапу (200 нМ) поокремо та у суміші за температури води 18о С та 25о С протягом 14 діб. Доведено, що спільна дія диклофенаку, ніфедипіну та раундапу на організм за температури 18о С викликає збільшення відсотка гемоцитів із аномаліями ядра. Дія раундапу призводить до активації каспаза-3 опосередкованого шляху апоптозу, пригнічення холінестеразної активності (нейротоксичність) та збільшення гепатосоматичного індексу. Дія на організм диклофенаку викликає специфічну реакцію - активацію лізосомального катепсину Д. За впливу ніфедипіну та раундапу активність цього ензиму пригнічується. Активність позалізосомального катепсину Д не зазнає змін за впливу всіх умов експерименту за виключенням спільної дії ксенобіотиків та підвищеної температури, коли вона активується. За впливу ніфедипіну поокремо та у суміші за двох температурних режимів зменшується стабільність лізосомальних мембран. Відтак, при прогнозі токсичності побутових ксенобіотиків слід враховувати їх комплексний вплив у довкіллі. Ключові слова: Диклофенак; Ніфедипін; Раундап; Геноксичність; Апоптоз; Двостулкові молюски