У дисертації висвітлено місце і роль А. Яблоновського у становленні польської та української історичної науки наприкінці XIX - на початку XX ст., з'ясовано суспільно-політичні умови розвитку історичних знань на території польських та українських земель, котрі у другій половині XIX - на початку XX ст. входили до складу Російської та Австро-Угорської імперії. Виявлено фактори, що впливали на розвиток історичної думки зазначеного періоду. Проаналізовано організаційну та наукову діяльність польських історичних товариств упродовж зазначеного періоду, внесок їхніх представників у вивчення історії України. Проаналізовано творчий доробок А. Яблоновського, зокрема монографії, статті, видання джерел, що відображають еволюцію історичної думки та погляди науковця на історію українських земель у контексті розвитку польської та української історичної науки. Висвітлено погляди А. Яблоновського на ключові проблеми української історії: походження та характер козацтва, назви "Україна"; рівня економічного розвитку українських земель у складі Речі Посполитої; становище українських замків, характер родинних стосунків в українських сім'ях у минулому тощо. Дослідження біографії науковця дозволило охарактеризувати його відносини з українськими істориками кінця XIX - початку XX ст. і з'ясувати місце А. Яблоновського в розвитку історичних знань зазначеного періоду, визначити внесок історика у розвиток польської та української історюграфій. Ключові слова: історіографія, історіографічні джерела, А. Яблоновський, "Zгоdla dziejowe", історичні дослідження.