Дисертацію присвячено проблемі формування готовності майбутнього учителя хімії до реалізації професійного самовизначення.. У дослідженні уточнено, що "професійне самовизначення майбутніх педагогів" – це тривалий, динамічний процес ставлення до педагогічної професії і до себе як суб'єкта професійної діяльності. Готовність майбутнього вчителя хімії до професійного самовизначення розглядаємо як інтегративну характеристику професійно зрілої осбистості, здатної до самостійного особистісного процесу розвитку, яка визначається активністю самої особи, її здатністю до цілеспрямованої зміни, побудови своєї діяльності, її перетворення і розвитку. Визначено критерії розвитку рівня готовності до професійного самовизначення: професійна спрямованість, пізнавальна самостійсть та активність. Виокремлено показники вияву та рівні готовності до професійного самовизначення майбутніх учителів хімії. У дисертації теоретично обгрунтовано та експериментально апробовано педагогічні умови найбільш ефективного впливу різних видів діяльності на формування готовності майбутнього учителя хімії до реалізаії професійного самовизначення: розвиток гуманітарної культури студентів, впровадження інноваційних методів навчання у процес фахової підготовки та залучення студента до використання інформаційно-комунікаційних технологій. Наведено результати експериментальної перевірки, що підтвердили ефективність педагогічних умов формування готовності майбутнього учителя хімії до релізації професійного самовизначення. Ключові слова: професійне самовизначення, готовність до реалізації професійного самовизначення, професійна спрямованість, пізнавальна самостійність, пізнавальна активність, майбутній учитель хімії.