У дисертаційній роботі цілісно досліджено зміст шкільної освіти в Україні в другій половині XIX - на початку XX століття, обгрунтовано авторську періодизацію змісту освіти в контексті соціально-економічних, політичних та національно-культурних детермінант. Доведено планомірність i поступовість змін, характерних для зарубіжних ocвітніx систем, хаотичність i непослідовність реформ в Російській імперії, що негативно впливало на рівень науково-методичного забезпечення навчального процесу, в тому числі i на зміст освіти. Акцентовано увагу на досягненнях гуманітарної освіти (становлення лінгводидактики; увага до проблеми якості підручників; методика вивчення іноземних мов; увага до запитань; теоретичне обгрунтування змісту освіти в класичних i реальних навчальних закладах). Проведено всебічний аналіз системи базових понять, що характеризують зміст освіти, на основі порівняльних таблиць встановлено взаємозв'язки між їхніми структурними елементами. Узагальнено позитивний ретроспективний досвід вибору змісту освіти й можливості імплементації дидактичних ідей минулого в умовах реформування сучасної школи. Досвід успішного вивчення іноземних мов не втрачає значимості до наших днів. Заслуговує на увагу розвиток філософської культури учнів, вивчення елементів психології, логіки. Зацікавленість викликає система математичної підготовки учнів. Обов'язковими були задачі на розрахунок процентів, на прості випадки пропорційного ділення. Вчителі арифметики узгоджували з вчителями геометрії, фізики та xімії арифметичні поняття та задачі, необхідні для викладання цих предметів. Математичні задачі мали практичний характер та стосувалися певним чином господарства, промисловості чи торгівлі, що допомагало учням у задоволенні щоденних потреб. Визначено спроби поєднання законів фізики, xiмії, метеорології, астрономії. Ключові слова: зміст освіти, теоретичні засади, навчальні плани, класична пмназія, реальна гімназія, гуманітарні дисципліни.