У дисертації уточнено сутність поняття "культура безпеки життєдіяльності майбутніх учителів початкової школи" та запропоновано педагогічні умови формування культури безпеки життєдіяльності, що включають: створення здоров'язберігаючого соціокультурного освітнього середовища; забезпечення інформаційно-інноваційного освітнього середовиша у ЗВО, відбір інноваційних технологій і технічних засобів супроводу; впровадження науково-методичної системи фахової підготовки майбутнього учителя початкової школи; забезпечення мотиваційно-ціннісного ставлення студентів до виявлення і прояву культури безпеки життєдіяльності як складової фахової компетентності. Розроблено модель формування культури безпеки життєдіяльності майбутніх учителів початкової школи в якій виокремлено методологічні підходи, що становлять основу реалізації процесу формування культури безпеки життєдіяльності майбутніх учителів початкової школи: системний, компетентнісний, акмеологічний, аксіологічний, гуманістичний, валеологічний, особистісно-орієнтований. У процесі експериментального дослідження за допомогою методів математичної статистики доведено ефективність розробленої моделі та підтверджено, що модель формування культури безпеки життєдіяльності майбутніх учителів початкової школи є ефективною і сприяє підвищенню якості фахової підготовки у ЗВО. Ключові слова: професійна компетентність, педагогічні технології, учитель початкової школи, культура безпеки життєдіяльності, формування культури безпеки життєдіяльності.