Дисертація є комплексним дослідженням образу німців у щоденній українсько- й російськомовній пресі Києва 1914 - 1918 pp. На основі джерел періодики простежено еволюцію уявлень про німців й Німеччину впродовж мирного часу 1914 p., участі Російської імперії у Великій війні та за доби Української революції 1917 - 1918 pp. Залучення архівних матеріалів й літератури дозволило врахувати чинники цензури і пропаганди, порівняти київський досвід зі сприйнятгям німців в Росії та державах Антанти. За допомогою зіставлення видань різного напряму і мови друку продемонстровано ідеологічно розмаїтий, поліетнічний інформаційний простір Києва. Студія пояснює, як політичні та національні переконання газет визначили їхнє бачення Німеччини та, навпаки, як образ німецького "іншого" кшталтував місцевий образ "свого" у Києві як центрі Південно-Західного краю імперії, столиці УНР та Української Держави. Розглянуто характерні для періоду образи німців як "культурного взірця", "геополітичного суперника- мілітариста", "внутрішнього ворога-чужинця" й "німецької зради", "звіра" або ж "людини" на війні, "руйнівника" єдиної Росії і водночас "приятеля- спільника" України у боротьбі з "великоросами-більшовиками", зрештою - представника окупаційного "німецького порядку" й "імперіалізму". Встановлено, що незважаючи на війну та революцію, тривкими у київській пресі виявились уявлення про німецьку національну вдачу.