Дисертацію присвячено дослідженню психологічних особливостей активізації особистісного саморозвитку вчителя в умовах неформальної освіти. У праці визначено теоретичні підходи до дослідження проблеми особистісного саморозвитку вчителів загалом і його активізації в умовах неформальної освіти зокрема. Обґрунтовано сутність, компоненти, критерії та показники особистісного саморозвитку вчителя. Визначено особливості неформальної освіти вчителів, які сприяють активізації їх особистісного саморозвитку. Досліджено стан (тенденції та особливості) особистісного саморозвитку вчителя. Виявлено недостатній рівень як компонентів, так і загального рівня особистісного саморозвитку вчителів загалом. Згідно з результатами факторного та кластерного аналізу визначено типи вчителів за розвитком особистісних актуальних здібностей, які зумовлюють дисбаланс особистісної сфери та утруднюють особистісний саморозвиток. За результатами дисперсійного аналізу виявлено гендерно-вікові й організаційно-професійні особливості особистісного саморозвитку вчителів. Розроблено й апробовано модель і програму активізації особистісного саморозвитку вчителя в умовах неформальної освіти, доведено її доцільність та ефективність.