Розглянуто теоретичні основи диригентсько-хорової педагогіки як мистецько-освітнього феномена. Вказано, що актуальність проблеми диригентсько-хорової педагогіки посилюється у зв’язку з урахуванням специфіки професійно-педагогічної діяльності вчителя музики, а також в практичній роботі, в якій важливе місце займає диригентсько-хорова підготовка, що впливає на духовний світ вчителів майбутніх музики і учнів. Розглянуто наукові праці вітчизняних дослідників сучасності з питань означеного феномена, в яких розкрито роль диригентсько-хорової педагогіки. Висвітлено особливості збереження і відродження традицій диригентсько-хорової педагогіки. Акцентовано увагу на важливості використання сучасних наукових досліджень в цій галузі. Аналіз сучасних досліджень означеного феномена, дає підстави стверджувати про внесення коректив до структурнокатегоріального апарату, які забезпечують успішну практичну реалізацію змісту навчально-виховного процесу. Наголошено, що формування професійних компетентностей майбутнього вчителя музики у навчальному процесі з фахової дисципліни «Хорове диригування» має проходити в індивідуальних та групових формах навчання. Окреслено певні завдання диригентсько-хорової педагогіки, її змістовного, структурного та методологічного рівнів майбутнього вчителя музики. Згідно з завданням диригентсько-хорової педагогіки до структури навчального процесу визначено і охарактеризовано педагогічні функції. Наголошено на потребі використання у навчальному процесі з дисципліни «Хорове диригування» нових методів та прийомів, які передбачають засвоєння професійних знань, навичок та вмінь і перетворюються в неповторну духовно-творчу індивідуальність майбутнього фахівця, стають головними константами його діяльності.