Наведено декілька визначень моделі, зокрема, у широкому розумінні її визначають як будь-який образ (розумовий або умовний: опис, схема, креслення, графік, план, карта тощо) деякого об’єкта, процесу чи явища («оригіналу» даної моделі). Охарактеризовано вимоги до моделей: однозначно подавати відповідні об’єкти дослідження, що створені природою чи людиною; бути допоміжним, природнім або штучним об’єктом, який замінює оригінал в процесі дослідження (на певному етапі дослідження), що здійснюється для отримання відомостей про оригінал; мати ті властивості оригіналу, які є суттєвими для даного дослідження. Визначено поняття «модель фахівця» і «модель підготовки фахівця». Встановлено, що модель підготовки будується для організації навчання і виходить з моделі суб’єкта навчання і включає види навчальної і пізнавальної діяльності з оволодіння конкретних знань, умінь і навичок діяльності, нормативні положення (навчальні плани і програми), виховні заходи, форми зв’язку з практичною діяльністю. Вказано, що завдання проєктувальників полягає в тому, щоб побудувати модель суб’єкта навчання і вміти адаптувати її в модель підготовки суб’єкта навчання. Наведено схему побудови моделі на основі системного підходу. Обґрунтовано трирівневу модель конструкторсько-технологічної підготовки столяра в умовах професійно-технічного училища системотвірним чинником якої є мета. Забезпеченню теоретико-методологічної цілісності досліджуваного процесу слугують обґрунтовані та визнані педагогічною наукою підходи і принципи. Основу змістово-технологічного блоку становить комплекс отриманих конструкторсько-технологічних знань (закономірності геометричного моделювання та функціональні можливості програмних засобів комп’ютерної графіки) і набутих умінь (технологічні і проєктні) у результаті вивчення дисциплін «Інформатика», «Інформаційні технології», «Комп’ютерне проєктування», «Технологія столярних робіт». Детермінантами етапів реалізації педагогічних умов (мотиваційно-особистісний, когнітивно- пізнавальний, діяльнісно-творчий, рефлексивно-результативний) є етапи організації проєктної навчальної діяльності, що створюють основу для розроблення авторської методики. Процесуальні компоненти конструкторсько-технологічної підготовки та інструментарій оцінювання динаміки рівня готовності майбутніх столярів забезпечується у процесі виробничого навчання і залежать від повноти реалізації структурно-функціональних зв’язків, визначених у оделі (результативно-діагностичний блок).