У дисертації науково обгрунтовано та висвітлено теоретичні та методичні засади формування художніх орієнтацій учнів старшого шкільного віку, що дало змогу розкрити особливості їхнього духовного зростання шляхом активізації внутрішніх ресурсів особистості щодо ціннісного пізнання мистецтва, вибудови власної системи художніх поглядів, переконань, настанов, ідеалів як вектору творчої самореалізації в мистецькій діяльності. Розкрито сутність художніх орієнтацій старшокласника як системи ставлень особистості до мистецтва та явищ художньої культури. Формами вираження художніх орієнтацій виступають переконання, настанови, переваги, ідеали та смаки особистості щодо образного зміст}', формотворчих характеристик мистецтва, його стильових та жанрових особливостей. Художні орієнтації визначають спрямованість художнього пізнання, оцінювання мистецтва і самовираження в художньої творчості. Розроблено структуру художніх орієнтацій старшокласників, що охоплює єдність мотиваційно-спонукального, пізнавально-інформаційного, емоційно-оцінного, творчо- діяльнісного компонентних блоків. Визначено функції художніх орієнтацій: аксіологічну, творчо-спонукальну, самоорганізаційну; когнітивну, евристичну, художньо- концептуальну, світоглядну; гедоністичну, самоідентифікаційну, оцінну, компенсаційну, сугестивну, естетичну, катарсичну; комунікативну, соціалізуючу, культуротворчу, просвітницьку, які реалізуються у відповідності до структурно-компонентних блоків. На основі сутнісної характеристики досліджуваного явища розроблено критерії сформованості художніх орієнтацій старшокласників (мотиваційно-емоційний; інформаційно-когнітивний; ціннісно-рефлексивний; творчо-презентативний), за якими виявлено рівні вираженості досліджуваного явища: суб'єктивно-інтуїтивний (низький), стереотипно-продуктивний (середній), функціонально-креативний (високий). У дисертації представлено інноваційну систему формування художніх орієнтацій старшокласників у процесі музично-театральної діяльності, теоретичну основу якої становить аксіологічно-рефлексивний підхід, що передбачає стимулювання та підтримку глибоко суб'єктивного осягнення учнями цінностей художньої культури, виявлення особистісного ставлення до них та визначення пріоритетів власного художнього саморозвитку. Цілісність запропонованої системи визначається взаємообумовленістю її складників: цільового (мета, завдання), теоретико-методологічного (концептуальні підходи, принципи), змістового (навчальні програми, курси, тренінги), функціонально- процесуального (функції, педагогічні умови, форми і методи, етапи впровадження), результативно-оцінного (критерії, діагностичні методики, рівні). Висвітлено результати експериментальної перевірки ефективності запропонованої системи формування художніх орієнтацій старшокласників у процесі музично-театральної діяльності, що доводять її дієвість та доцільність використання в педагогічному процесі позашкільних закладів мистецької освіти.