У статті розкрито актуальність синтезу в етнополітології наукового знання, здобутого в різних галузях науки — етнології, історії, правознавстві, соціальній психології та ін. Конкретними політичними ситуаціями проілюстровано складність виконання етнополітологією концептуальної і прикладної функцій, які полягають в осмисленні і роз’ясненні подій, їх оцінюванні в категоріях моралі і права, а також у прогнозному моделюванні. Поставлено питання про посилення координаційної складової в організації етнополітичних досліджень.