У дисертації шляхом теоретичного аналізу джерельної бази та методологічного конструкту соціокультурного простору гірської школи обґрунтовано сутність поняття "соціокультурний простір" в контексті міждисциплінарного дискурсу, окреслено теоретико-методологічні засади організації соціокультурного простору закладу загальної середньої освіти; схарактеризовано специфіку соціокультурного простору загальноосвітньої школи гірської місцевості регіону Українських Карпат як освітньо-педагогічного феномену. Розроблено концепцію та обґрунтовано структурно-функціональну модель організації соціокультурного простору загальноосвітньої школи, яка сприятиме забезпеченню оптимальних умов для професійного розвитку й саморозвитку педагога гірської школи. Узагальнено, що діяльність суб'єктів соціокультурного простору загальноосвітньої школи гірської місцевості сприяє реалізації запитів громади гірського села на якісну освіту, високий рівень культури, організованого дозвілля та спорту, який перебуває повсякчас під її постійним контролем та безпосереднім впливом. Визначено, що під час підготовки програми реалізації структурно-функціональної моделісоціокультурного простору загальноосвітньої школи гірської місцевості враховано її цільові орієнтири, завдання, принципи, концепти, компоненти методи, форми та засоби діяльності на макро-, мезо- та мікрорівнях, беручи до уваги якісні та просторові показники. За результатами дослідження виявлено соціокультурну спрямованість державно-громадського управління інноваційним закладом загальної середньої освіти та значимість соціально-освітнього партнерства для формування його позитивного іміджу.