У дисертації представлено цілісну концепцію дослідження психології фасилітативної взаємодії в педагогічному процесі закладів середньої освіти. Зазначено, що фасилітативна взаємодія спрямована на суттєве поліпшення індивідуальних результатів пізнавальної діяльності завдяки співучасті в ній іншої людини. Під фасилітацією ми розуміємо особистісно зорієнтований підхід, що виражається у глобальному почутті довіри до людини, в тенденції до особистісного зростання, розвитку та реалізації її індивідуального потенціалу. Виокремлено компоненти фасилітації, покликані створити такий мікроклімат у колективі, який забезпечував би особистісне зростання і розвиток: справжність, "природність", щирість особистості; конгруентність; прийняття своєї особистості та особистості іншої людини, дбайливе ставлення до неї і позитивне прийняття цієї людини - навіть у разі визнання її недоліків; емпатійне розуміння. Показано, шо фасилітативна взаємодія є досить специфічним різновидом активного переходу поведінкових патернів у стійкі сенсові структури, що забезпечують зміну особистості як школяра, так і самого педагога. Визначено типи фасилітативної взаємодії в педагогічному процесі закладів середньої освіти. На основі результатів емпіричного дослідження з'ясовано психологічні особливості, умови, чинники та закономірності організації продуктивної фасилітативної взаємодії в педагогічному процесі закладів середньої освіти.