В останні десятиліття у результаті інтенсивного використання пестицидів у сільському господарстві зросла загроза їх впливу на водні організми. Для розробки експрес-тестів виявлення токсичності пестицидів перспективними є технології інкубації у токсичному середовищі у системі ex vivo. Метою роботи було оцінити чутливість низькомолекулярних тіолів металотіонеїну та глутатіону за умов експерименту ex vivo щодо виявлення токсичності поширеного гербіциду раундапу (комерційного препарату гліфосату, Gl). Зразки тканини зябер та травної залози молюска Unio tumidus (Unionidae) піддавали впливу таких концентрацій Gl (препарат Roundup MAX): 13,3, 26,7, 66,8 та 133,6 мкг/л протягом 17 год (2 год при 20o С та 15 год при ~ 2-4° С). Нами проаналізовано маркери окисного стресу (загальна антиоксидантна активність, кінцеві продукти перекисного окислення ліпідів (TBARS) та карбоніли протеїнів (РС)), низькомолекулярні тіоли (GSH / GSSG та металотіонеїн (МТ)). Результати показали, що найнижчі концентрації Gl викликали найбільш помітні зміни показників. Концентрація протеїну МТ зменшувалась майже удвічі. Відзначено зменшеня загальної антиоксидантної активності у відповідності до зниження концентрації МТ та / або GSH. Однак рівень TBARS та PC не змінювався порівняно з контролем, очевидно, у зв’язку з коротким терміном інкубації, недостатнім для руйнування клітинних структур. Це дослідження дозволило виявити ранні біологічні ефекти Gl у низьких екологічно реалістичних концентраціях, що робить перспективним використання даного тесту для оцінки токсичності водного середовища. За умов експерименту доведено взаємозв’язок між антиоксидантним потенціалом та вмістом тіолоів у тканині. Ключові слова: Раундап; Двостулковий молюск; цитотоксичність; Ex vivo