К21 |
Карач, Н. М. Жанрово-стильова своєрідність прози Ірини Вільде в контексті української літератури 30-60-х років ХХ століття [Текст] : автореф. дис. на здоб. наук. ступ. канд. філол. наук : 10.01.01 - українська література / Карач Наталія Миронівна ; Тернопільський нац. пед. ун-т ім. В. Гнатюка. – Тернопіль, 2021. – 20 с.
У дисертації досліджено жанрово-стильові особливості творчого доробку
Ірини Вільде в українській літературі 30-60-х років ХХ століття, зокрема її новели,
повісті та романи, майстерно модифіковані авторкою. Хронологічні межі
дослідження окреслені появою етапних творів Ірини Вільде – новелістичної збірки
«Химерне серце» і роману-епопеї «Сестри Річинські», відзначених найвищими
літературними нагородами України: 1936 року – премією львівського Товариства
письменників і журналістів імені Івана Франка і 1965 – Державною премією
України імені Тараса Шевченка. Осмислено прозу Ірини Вільде як жанрову
систему; конкретизовано жанрові модифікації новел зі збірок «Химерне серце»,
«Історія одного життя», «Наші батьки розійшлися», «Її портрет», «Стежинками
життя», «Яблуні зацвіли вдруге», «Незбагненне серце»; узагальнено поетику
автобіографізму, зокрема специфіку автобіографічного простору, у повістевому
циклі «Метелики на шпильках», «Б’є восьма», «Повнолітні діти», а також
літературознавчі засади моделювання екзистенційних ситуацій у творах цього
жанру; доповнено теоретичні судження про роман «Сестри Річинські» як романепопею, що відкривають нові можливості українського літературознавства для системного вивчення творчості Ірини Вільде. Доведено, що психологізм,
філософічність, екзистенційність, історіософська заглибленість, тематична широта
й відкритість проблематики, жанровий синтез, стильова динаміка оновлюють
усталені погляди на лірико-психологічну прозу Ірини Вільде, поза якою цілісна
картина українського літературного процесу окресленої доби не можлива.
Ключові слова: жанр, стиль, жіноча проза, синкретизм, модерністська
новела, соціально-психологічний повістевий цикл, роман виховання, романепопея.
|