Дисертаційне дослідження присвячене проблемі формування комплексного підходу в дизайні інтер'єрів закладів соціального захисту дітей. Виокремлено актуальні форми даних закладів, що відповідають політичній стратегії України сьогодення, а саме: дитячі будинки сімейного типу, дитячі селища та дитячі містечка, будинки дитини, що будуть реструктуровані у центри паліативної допомоги та реабілітаційні центри. На основі аналізу вітчизняного та закордонного досвіду визначені пріоритеті концепції в дизайні інтер'єру даних закладів. Запропоновано використання концепції єдності природи та людини, як провідної у інтер'єрах та екстер'єрах даних закладів. Розкрито концепції предметно-розвиваючого середовища через принципи та прийоми раннього розвитку та творчого стимулювання дітей. З'ясовано, що відповідність предметного наповнення різновіковим потребам дітей, принцип гармонійного включення спеціально-обладнаних зон та принцип самообслуговування дитини є важливою складовою оптимізації дитячих просторів на прикладі таких закладів. Визначено концепції художньо-композиційного та декоративного оздоблення, а також синтезу творів образотворчого та декоративного мистецтва із загальним концептуальним вирішенням дизайну. Сформульовано сучасні принципи дизайну інтер'єрів для вищезазначених закладів, що сприяють особистісному розвитку вихованців (принцип автентичності, ігровий принцип, принцип профорієнтації). Результати роботи окреслюють подальший напрямок організації дизайну інтер'єру у сфері соціальної допомоги дітям. Ключові слова: дизайн, інтер'єр, принципи, прийоми, діти, заклади соціального захисту.