В дисертації визначено основні принципи просторової організації монументальних стінописів і предметно-просторового наповнення інтер'єрів українських церков першої чверті XX ст. на прикладі проектно-художньої діяльності Модеста Сосенка (1875-1910). Систематизовано та узагальнено матеріали дотеперішніх досліджень, виконано натурні дослідження та ідентифіковано сакральні поліхромії М. Сосенка. Розкрито особливості застосування функціонального, композиційного, образно-семантичного, техніко- технологічного принципів, які характеризують творчий метод автора в дизайні сакральних інтер'єрів. Комплексні натурні дослідження, дозволили визначити існуючий стан збереженості монументальних творів, виявити етапи та причини руйнування та розробити і апробувати на практиці шляхи їх збереження. Визначено значення сакральної творчості М. Сосенка та сформульовано рекомендації щодо застосування цих принципів у сучасній проектно-художній дизайнерській діяльності. Ключові слова: стінопис, предметно-просторове середовище, принципи, організація інтер'єру, Модест Сосенко, сакральна архітектура.