У результаті вивчення об'єктивних чинників навчання української мови іноземних громадян у закладах вищої освіти, узагальнення педагогічного досвіду, аналізу історії становлення методики навчання української мови як іноземної, студіювання спеціальних наукових праць з обраної проблеми обґрунтовано теоретико-методологічні засади навчання української мови іноземних студентів гуманітарних спеціальностей. Запропоновано модель вторинної професійної мовної особистості іноземного студента-гуманітарія, яка враховує її ядерний компонент і водночас мету навчання - текстову компетентність - та фактори, що забезпечують досягнення цієї мети: доцільна організація навчання на пропедевтичному та основному етапах; компетентний викладач української мови як іноземної; провідні методичні принципи навчання (те кстоцентризм, особистісно орієнтована діалогічна взаємодія, культурологічна спрямованість); методи й технології навчання (групова робота, проєктна діяльність, дискусія, ігрові технології, робота з кінофільмом, навчальна екскурсія, творче письмо). Фундаментом методики, спрямованої на формування вторинної мовної особистості іноземного студента-гуманітарія, визначено навчальну текстотеку. Окреслено сутнісні характеристики базових понять дослідження: мовна особистість, вторинна мовна особистість, вторинна професійна мовна особистість, іншомовна комунікативна компетентність, іншомовна професійна комунікативна компетентність. Уточнено змістове наповнення понять навчальний текст, навчальна текстотека, модельований навчальний текст, навчальний краєзнавчий текст, текстова компетентність, лінгводидактичний аналіз тексту. Схарактеризовано структуру навчальної текстотеки з української мови як іноземної, принципи моделювання навчальних текстів на побутові теми, навчальних наукових текстів для іноземних студентів початкового етапу навчання, краєзнавчих текстів. Доведено визначальну роль художнього тексту для формування текстової компетентності іноземних студентів-гуманітаріїв. Запропоновано систему критеріїв добору та адаптації навчальних художніх текстів, вивчено лінгводидактичний потенціал окремих жанрів фольклору й літератури (легенди, літературної казки, есе) та творчості письменника в цілому (В. Сухомлинського, Т. Шевченка, М. Коцюбинського). Презентовано комплексну систему завдань до навчального художнього тексту. Експериментально доведено ефективність обгрунтованої в дослідженні методики навчання української мови іноземних студентів гуманітарних спеціальностей, базованої на концепції навчальної текстотеки. Ключові слова: українська мова як іноземна, вторинна професійна мовна особистість іноземного студента-гуманітарія, українськомовна професійна комунікативна текстова компетентність, навчальна текстотека, навчальний текст.