У дисертаційній роботі вперше: узагальнено і класифіковано наявну історіографію та джерельну базу проблеми дослідження, наголошено на перспективах її подальшого вивчення; введено у науковий обіг важливі, малодоступні і раніше невідомі документи державних, громадських, приватних архівів, музейних та бібліотечних збірок з різних країн світу; верифіковано концептуальні засади дослідження лемківського регіону у світлі сучасних наукових підходів; обґрунтовано теоретико-методологічні засади дослідження, сформовано науково-понятійний апарат, опрацьовано методи дослідження проблеми; простежено складні етапи життя на Лемківщині в умовах депортаційних акцій 1940-х рр., здійснених внаслідок радянсько-польської змови 1944 р. та вказано на їх територіальні, суспільні, культурницькі та ментальні наслідки; вказано механізми збереження української національної ідеї серед лемків/русинів в контексті польсько-чехословацько-радянських режимів; досліджено місце і значення етнокультурних аспектів у щоденних практиках вихідців з Лемківщини, дисперсно розселених у Центрально-Східній Європі; реконструйовано чинники на формування/деформування етнічної окремішності населення регіону, методику її утвердження як складову польського, словацького і російського політичного курсу; здійснено рефлексію російської, згодом - радянської, пропаганди спочатку на Лемківщині, а надалі серед депортованих лемків. Ключові слова: Лемківщина, лемки/русини, суспільно-політичні, національно-культурні процеси, пограниччя, етнополітика, депортація, москвофільство, Чехословаччина, Словаччина, Польська народна республіка, УРСР, Україна.