Дисертація присвячена актуальній проблемі професійно-творчого розвитку особистості педагога-дослідника в середовищі науково-педагогічної школи. У роботі проаналізовано стан окресленої проблеми в науковій літературі та практику впровадження досягнень вітчизняних науково-педагогічних шкіл в освітній процес. Здійснено категоріальний аналіз базових понять дослідження, представлено періодизацію розвитку наукових шкіл, акцентовано увагу на сучасному етапі їх функціонування. Результатом професійно-творчого розвитку було визначено сформованість науково-дослідницької компетентності на емпірично-інтуїтивному, дослідницько-логічному та креативно-евристичному рівнях. Вимоги до особистості педагога-дослідника узагальнено у вигляді професіограми. Спроектовано модель професійно-творчого розвитку особистості педагога- дослідника в середовищі науково-педагогічної школи, що складається з чотирьох взаємопов'язаних блоків: концептуально-цільового,мотиваційно-стимулювального змістово-процесуального та результативно- діагностувального та технологію її реалізації. Результати експериментальної перевірки дієвості моделі шляхом реалізації технології засвідчили підвищення якісного рівня професійно-творчого розвитку особистості педагога-дослідника та науково-дослідницької компетентності. Ключові слова: науково-дослідницька діяльність, педагог-дослідник, професійно-творчий розвиток, особистісний розвиток, науково-дослідницька компетентність, наукова школа, науково-педагогічна школа, середовище науково-педагогічної школи, модель професійно-творчого розвитку.