У дисертації здійснено аналіз теоретичних підходів до реформування шкільної хімічної освіти задля виховання молодого покоління з високим рівнем екологічної культури, спроможного вийти зі стану екологічної кризи, подолати споживацьке ставлення до природи шляхом формуваннянового розуміння взаємовідносин між людиною і довкіллям та входженням України в європейський освітній і науковий простір і як наслідок - впровадження зарубіжного досвіду екологізації змісту освіти. Показано міжпредметний характер екологізації освітнього простору. Підкреслено, що у процесі набуття учнями екологічної компетентності головна роль належить закладам освіти. Здійснено характеристику форм та методів навчання у процесі реалізації екологічної складової навчання хімії учнів основної школи СР. Ключові слова: екологічна освіта та виховання, основна школа, Словацька Республіка, хімічна освіта, європейський освітній простір, форми та методи організації навчання, зміст освіти, екологічна поведінка, екологічна культура, екологічна компетенція.