В роботі встановлено закономірності формування таксономічного складу та кількісних характеристик бентосних безхребетних, досліджено основні типи сукцесій в дельті в різнотипних водних об'єктах пониззя Дунаю. Показано, що механізм виникнення крайового ефекту проходить через утворення на границях контактуючих угруповань нового сталого біотопу, у перехідній зоні створюються умови для існування специфічних видів, які відсутні в контактуючих угрупованнях. Запропонована концепція формування біорізноманітності, структури та функціонування угруповань бентосних безхребетних дельти Дунаю, основними чинниками якої є 1) природне розташування дельти на перетині трьох зоогеографічних областей та в місці впадіння потужної слабкозарегульованої річки у внутрішнє, сильно опріснене і малоприпливне море, рефугіум фауни попередніх епох, завдяки чому в формуванні біорізноманіття приймають участь представники декількох фауністичних комплексів; 2) наявність повномасштабної та добре розвиненої гідрографічної мережі представленої широким спектром водних об'єктів поверхневих континентальних вод; 3) розмаїття ключових факторів довкілля та ширина діапазонів їх проявів, що сприяє високому біотопічному різноманіттю; 4) динамічність природних процесів дельти висунення, яка обумовлює просторово-часовий континуум екологічних сукцесій та повноту представленості їх стадій. Ключові слова: бентосні безхребетні, пониззя Дунаю, структурні характеристики угруповань, сукцесія, крайовий ефект, біорізноманітність.