У дисертації викладено результати теоретичного узагальнення і розв'язання завдання підготовки майбутніх інженерів-педагогів харчового профілю до формування санітарно-гігієнічної культури учнів закладів професійно-технічної освіти. Охарактеризовано стан розробленості проблеми, розкрито та уточнено сутність ключових понять дослідження, здійснено історико-педагогічний та сучасний аналіз становлення і розвитку санітарно-гігієнічної культури. Здійснено моніторинг готовності майбутніх інженерів-педагогів харчового профілю до формування санітарно-гігієнічної культури учнів закладів професійно-технічної освіти, визначено критерії (мотиваційний, когнітивний, діяльнісний), показники та схарактеризовані рівні (високий, достатній, середній, низький). Розроблено структурно-функційну модель, теоретично обґрунтовано й експериментально перевірено педагогічні умови підготовки майбутніх інженерів- педагогів харчового профілю до формування санітарно-гігієнічної культури учнів закладів професійно-технічної освіти та проаналізовано результати дослідно- експериментальної роботи. Ключові слова: готовність, підготовка, компетентність, санітарно-гігієнічна культура інженерів-педагогів харчового профілю, інженер-педагог харчового профілю, модель, педагогічні умови, форми, методи.