Обдарованість переважно розуміється як сукупність специфічно поєднаних здібностей, які можуть мати як вроджений, так і набутий характер, та спрямовані на успішне виконання певної діяльності. Метою дослідження було теоретично обґрунтувати і емпірично дослідити питання індивідуального розвитку обдарованості при аутизмі. Дітям-аутистам здебільшого притаманна так звана "пасивна творчість" і вони можуть і повинні розвивати свої здібності. Контент-аналіз питання дослідженості обдарованості при аутизмі виявив, що на жаль в Україні аутизм сприймається з точки зору гандикапу хвороби, що є основною перепоною для адаптації і нормального розвитку дітей з аутизмом. Запропонована нами авторська програма з індивідуального розвитку обдарованості дитини-аутиста метою якої було налагодження контакту, встановлення взаємодії з дитиною та легалізація емоційних проявів за допомогою сенсорних ігор є високоефективною та може бути імплементована у виховний процес дітей з особливими освітніми потребами.