У дослідженні представлено результати теоретичного й методичного аналізу проблеми формування компетентності в українському діалогічному мовленні майбутніх правознавців у процесі професійної підготовки. Розроблено поняттєво-категорійний апарат, обґрунтовано психолінгвістичні засади та зміст навчального процесу з формування компетентності в українському діалогічному мовленні студентів-правознавців. Виявлено й науково обґрунтовано педагогічні умови формування компетентності в українському діалогічному мовленні майбутніх правознавців (активізація мотивації майбутніх правознавців до оволодіння мовленнєвою діалогічною культурою; забезпечення професійно орієнтованого структурування змісту мовно-комунікативної підготовки майбутніх правознавців; удосконалення методики навчання діалогічного мовлення майбутніх правознавців). Обґрунтовано компоненти компетентності в українському діалогічному мовленні (мотиваційний, когнітивний, діяльнісний). Розроблено структурно-функціональну модель формування компетентності в українському діалогічному мовленні майбутніх правознавців, що містить цільовий, теоретико-методологічний, змістово-операційний, діагностично-результативний блоки. Удосконалено критерії (мотиваційно-ціннісний, когнітивно-пізнавальний, операційно-поведінковий) показники й рівні (високий, достатній, середній, низький) сформованості професійної компетентності в українському діалогічному мовленні. Подальшого розвитку набули положення щодо використання методологічних підходів і загальнодидактичних принципів у професійній підготовці правознавців. Ключові слова: компетентність, комунікативна компетентність, діалогічне мовлення, майбутні юристи, професійна підготовка.