Дисертація присвячена вивченню складу, структури і просторово-часової мінливості прибережних іхтіоценозів для різних природних і антропогенних біотопів північно-західної частини Чорного моря (ПЗЧМ). Вперше охарактеризовано видовий склад прибережних іхтіоценозів біля берегів Одеси, о. Зміїний, в Сухому та Григорівському лиманах та біля п-ва Тарханкут з використанням підводних спостережень, підводного полювання, а також врахуванням аматорського лову і вивчення складу заморних танатоценозів. Визначено видовий склад прибережних іхтіоценозів ПЗЧМ, який складається з 71 видів риб, що належать до 34 родин. З них у Одеський затоці та прилеглих ділянках моря знайдено 56 видів, у Сухому і Григорівському лиманах - 43 і 41 види відповідно, біля мису Тарханкут і о. Зміїний - 54 і 41 види риб відповідно. Вперше для досліджених акваторій відмічено ряд видів риб, зокрема: Aidablennius sphynx, Parablennius zvonimiri, Planiliza haematocheila, Ophidion rochei, Coryphoblennius galerita, а в Сухому лимані - Lepomis gibbosus і Gobius bucchichi. Виявлено зв'язок основних прибережних біотопів північно-західної частини Чорного моря з видовим складом, чисельністю і розподілом прибережної іхтіофауни. На видовий склад і розподіл прибережної іхтіофауни впливають 8 основних природних і антропогенних прибережних біотопів: пісок, ракуша, галька, валуни, брили, прибережні скелі, гідротехнічні споруди і зарості макрофітів. Відзначено, що хвилеломи через схожість своєї конструкції з рибальською вершою створюють перешкоди для добових, сезонних і нерестових міграцій риб. Разом з тим, при нестачі твердого субстрату наявність гідротехнічних споруд в деяких випадках створює умови для проживання, нересту і нагулу представникам риб родин Gоbііdае, Syngnathidае і Вlеппііdае. Показано, що видовий склад і розподіл прибережної іхтіофауни залежить від співвідношення піску і кам'янистого субстрату. Найбільше видове різноманіття зафіксовано в біотопі скель (57 видів), а найвища чисельність риб відзначена для біотопу валунів (37 ± 5 екз.-м"2). Середня кількість видів риб в біотопі піску для різних районів коливається в межах 8-12 видів. Оцінено вплив природних і антропогенних чинників морської екосистеми ПЗЧМ на склад і чисельність прибережних риб. Вплив гіпоксії на склад прибережних іхтіоценозів описаний у вигляді трьох ступенів її проявлення: 1) міграція до берега особин Sсорthtаlmus maeotikus і Рlatikhthus flesus з їх подальшою концентрацією на глибинах понад 5 м; загибелі риби не спостерігається; 2) концентрація S. maeoticus і Р. flesus на глибинах менше 3 м, поява холодолюбивих видів риб, зустрічаються поодинокі загиблі особини різної видової приналежності; 3) відхід різних представників іхтіофауни на глибини менше 1 м, аж до урізу води, масова загибель різних видів риб. Встановлено, що рефулювання акваторії призводить до скорочення видової різноманітності в середньому на (25-30%). Найбільше скорочення чисельності риб спостерігається для родин Gobiidae і Syngnathidae в 4 і 2 рази відповідно. Розроблено систему оцінки стійкості риб до фактору переляку за п'ятибальною шкалою. Встановлено, що поведіyкові реакції риб родини Gobiidae вікових груп 2+ і 3+ можуть використовуватися для визначення запільного рівня антропогенного навантаження на прибережні біоценози. Всі вищенаведені дані дозволяють дати рекомендації з підтримки видового різноманіття, збереження рідкісних, зникаючих видів та ендемічних видів риб, складання прогнозів уловів і, в кінцевому підсумку, більш раціонального використання іхтіофауни Чорного моря. Ключові слова: прибережні іхтіоценози, риби, біотопи, антропогенний чинник, ПЗЧМ.