Досліджено модернізаційні процеси в китайському суспільстві періоду "реформ і відкритості" з позицій виявлення в них місця традиційної ціннісної конфуціанської компоненти. Виявлено чинники, що зумовили проникнення принципових положень конфуціанського вчення в партійну та державницьку риторику та цілеспрямоване перетворення його на один з найвагоміших факторів консолідації китайської нації, форми впливу конфуціанських концептів та імперативів на державотворчі і суспільні процеси. На підставі аналізу державних і партійних документів відповідного періоду виявлено еволюцію поглядів китайського керівництва щодо важливості культурно- цивілізаційних цінностей для розбудови та розвитку країни; показано послідовність поступових кроків керівництва Китаю в напрямі опертя трансформаційних процесів у країні на історико-культурний національний фундамент, роль якого відіграло конфуціанство, та встановлено їх загальну і галузеву періодизацію; Доведено дієвість звернення до національної історико-культурної спадщини для ефективності моделі здійснення модернізаційних перетворень у КНР. Ключові слова: Китай, модернізація, період "реформ і відкритості", конфуціанство, система цінностей, культурна експансія, експорт освіти, "м'яка сила".