У дисертації в лінгвопоетологічному ключі досліджено жанрові особливості англомовних творів гумористичного фентезі крізь призму взаємодії категорій комічного та магічного, спричиняє виникнення мовно-художнього явища комізму магічного як складника художнього світу розглянутого піджанру фентезі. У дисертації встановлено і систематизовано лінгвальні та лінгвокогнітивні механізми реалізації і функціонування форм комізму магічного в романах британського майстра фентезі Террі Пратчетта в мікро- та макропоетологічному аспектах. У роботі виділено три текстові рівні, у межах яких виникає комізм магічного: 1) семантичний, де магічні персонажі перетворюються на комічні; 2) оповідний, де в гумористичних ситуаціях магічне зазнає комічних змін; та 3) конверсаційний, коли діалоги між персонажами розкривають комічний характер магії. Зміни магічної природи Дискосвіту в бік комізму виникають унаслідок деформації його магічної структури під впливом уявлень реального світу або можливих світів інших художніх творів та актуалізації цієї модифікованої структури в новому текстовому середовищі. Слідом за В. М. Топоровим, Л. Долежелом та Ю. М. Лотманом виділено два механізми деформації магічного, орієнтовані на створення комічного ефекту: 1) інтеріоризація елементів інших можливих світів простором Дискосвіту за рахунок його ущільнення та внутрішньопросторового зміщення; та 2) трансгресія кордонів простору Дискосвіту із застосуванням процедур розтягнення та транспозиції. Ключові слова: комічне, магічне, лінгвопоетика, деформація, комічний магічний образ персонажу, комічна магічна ситуація, комічний діалог про магію, можливий світ, інтеріоризація, трансгресія, ущільнення, зміщення, розтягнення, транспозиція.