Дисертаційне дослідження присвячено одному з визначних періодів історії Ніжинської вищої школи - знаного в Україні та за її межами осередку вищої освіти. У дисертації, на основі аналізу широкого кола документальних джерел, матеріалів періодичної преси, джерел особового походження, використання принципу історизму та об'єктивності, а також широкого спектру загальнонаукових, загальноісторичних та спеціальних історичних методів, схарактеризовано створення та функціонування Ніжинського інституту народної освіти та Ніжинського інституту соціального виховання в контексті освітніх реформ та суспільно-політичних процесів 20 - початку 30-х pp. XX ст. Дослідження дало змогу окреслити трансформації структури вузу, зміни в системі управління, формування професорсько-викладацького складу та контингенту студентів закладу, модернізацію матеріальної бази. Зокрема, з'ясовано організаційні основи створення і трансформації факультетів та кафедр, виникнення науково-дослідної кафедри історії культури й мови та інших дослідницьких та культурно-освітніх об'єднань в структурі НВШ. З'ясовано особливості організації освітнього процесу, основні напрями викладацької та науково-дослідної діяльності викладачів НВШ. У роботі представлено соціальний портрет студентства та викладачів НВШ, схарактеризовано особливості їхнього повсякденного життя, участь у суспільно- політичному та громадському житті. Простежено життєві траєкторії найбільш відомих випускників НВШ 20 - першої половини 30-х рр. XX ст. Ключові слова: Ніжинська вища школа, Ніжинський інститут народної освіти, Ніжинський інститут соціального виховання, Ніжинська науково-дослідна кафедра історії культури та мови, історична школа, філологічна школа, дальтон-план, робітничий факультет, факультет соціального виховання.