Актуальність теми. Присвяченого жанровій системі творчості І. Франка в цілому. Вивчення жанрової системи Франкової творчості. Мета і задачі дослідження. Метою є художньо ідейні спрямування, та комплексний генологічний аналіз жанрових модифікацій казки у творчості І. Франка, їх естетико-функціональна типологія та конкретно-текстуальна інтерпретація. Для реалізації цієї мети виконуються такі завдання: " окреслення специфіки жанру літературної казки; формулювання принципів класифікації її жанрових модифікацій; " дефініювали конкретні жанрові модифікації творів, жанрова структура яких має риси казки; " з'ясували роль І. Франка в розвитку жанру літературної казки в українському письменстві. Об'єкт і предмет дослідження. Обєктом є прозові, поетичні та драматичні твори І. Франка, жанрова структура яких має риси казки. Це найперше твори збірок "Коли ще звірі говорили. Казки для дітей" (Львів, 1899; 2-е вид. 1903), "Сім казок" (1900), "Місія. Чума. Казки і Сатири" (1906), казки-поеми "Лис Микита" тощо. Слід наголосити, що об'єктом нашої уваги є не тільки так звані чисті жанрові модифікації літературної казки (в епоху неканонічної поетики, себто починаючи принаймні з доби романтизму, вони трапляються нечасто), а й синкретичні, або змішані (казки-притчі, казки-байки, казки-фейлетони, казки-новели, казки-оповідання, казки-драми, казки-поеми та ін. Предметом дослідження є жанрові модифікації казки у творчості І. Франка. Використана методика дослідження. Дослідження ґрунтується на постулатах психолінґвістичної теорії літератури О. Потебні (концепція трирівневої структури словесного знаку: зміст - внутрішня форма - зовнішня форма), літературознавчої методології самого І. Франка (погляди на сутність і призначення дитячої літератури, генологічні уявлення про жанр казки тощо). Вихідні дані. Використовуються результати дослідження при дальшому вивченні творчої спадщини І.Франка та історії української літературної казки, та виховання і формування дитини. Ключові слова: казка, діти, розвиток, література, особистість, виховання.