Розглядається реформування освіти в українських землях в період національно-визвольної революції 1917-1921 рр., що відобразилося у законодавчих актах та практичній діяльності Української Центральної Ради (УЦР), Гетьманату і Директорії УНР, а також представлено у нормативно- правових документах місцевої влади, роботі громадських організацій, тогочасній періодиці. Основу реформи становила різнобічна українізація освіти в Українській державі, її децентралізація і структурування єдиної (ступеневої) школи, розвиток професійної та університетської освіти ТОЩО. Зусилля українських властей у сфері освіти і школи базувалися передовсім на успіхах громадської організації "Просвіта", що діяла в Наддніпрянській Україні до Першої світової війни. Усі три українські уряди загалом успішно проводили освітню реформу. Їхні дії у цьому напрямку мали солідарний характер, були логічним продовженням зусиль попередників і мали за мету створення національної школи в незалежній Українській державі.