Здійснено комплексний аналіз основних періодів педагогічної діяльності видатного українського вченого-історика, географа, бібліографа й громадсько-політичного діяча Мирона Кордуби (1876-1947) у контексті освітньо-культурних процесів, що відбувались на українських землях у першій половині ХХ ст. Окреслено головні здобутки вченого і педагога у написанні й виданні навчальних підручників та курсів лекцій, зокрема, "Картини із Всесвітньої історії для народних і виділових шкіл", "Методологія історії", "Історія західних слов'ян в добі Перемислидів і П'ястів", "Історія Галицько-Волинського князівства", "Лекції з історії України, прочитані у Варшавському університеті" та ін. Проаналізовано особливості педагогічної діяльності М. Кордуби відповідно до основних віх його життя. Як педагог й організатор навчально-освітньої діяльності учений працював у середніх та вищих школах Австро-Угорщини, Другої Речі Посполитої та УРСР, зокрема, у другій державній гімназії у Чернівцях, Українському таємному університеті, Варшавському університеті, українській гімназії у м. Холмі, другій та першій українських гімназіях у Львові, а також Львівському університеті, де очолював кафедру південних і західних слов'ян. З'ясовано внесок М. Кордуби у викладання історичних дисциплін, популяризацію україномовної освіти серед населення Буковини й Галичини. Висвітлено його методологію навчання, котра базувалась на міжпредметних зв'язках та роботі з джерелами. Доведено, що М. Кордуба здійснив вагомий внесок у розвиток новітнього українського шкільництва, окреслено його роль як організатора вищої школи та у культурно-освітніх процесах Буковини та Галичини першої половини ХХ ст.