Роботу присвячено дослідженню проблеми підготовки майбутніх сімейних лікарів до застосування медичного обладнання в професійній діяльності. У дисертації обгрунтовано й експериментально перевірено педагогічні умови підготовки майбутніх сімейних лікарів до застосування медичного обладнання в професійній діяльності (створення практико-орієнтованого середовища медичного закладу вищої освіти, що є сприятливим для вивчення медичного обладнання; використання системи кейсів у підготовці майбутніх сімейних лікарів до застосування медичного обладнання в професійній діяльності; спрямованість навчального процесу на професійний саморозвиток майбутніх сімейних лікарів до застосування медичного обладнання в професійній діяльності). Розроблено й упроваджено модель підготовки майбутніх сімейних лікарів до застосування медичного обладнання в професійній діяльності, що складається з трьох блоків, які взаємопов'язані та взаємодіють: методологічно-цільового, змістово-процесуального й діагностичного. Удосконалено критерії (ціннісно-мотиваційний, когнітивно- змістовий, функційно-діяльнісний, самоосвітньо-розвивальний), показники та рівні готовності майбутніх сімейних лікарів до застосування медичного обладнання в професійній діяльності, діагностичний інструментарій для оцінювання рівня готовності майбутніх сімейних лікарів до застосування медичного обладнання в професійній діяльності.