У монографії вперше здійснено комплексне історико-етнографічне дослідження традиційних строїв українців усіх локальних зон Поділля другої половини XIX - початку XXI ст. (з урахуванням історії їх створення та трансформації). До наукового обігу впроваджено нові матеріали самостійно опрацьованих автором експонатів подільських народних костюмів із фондових і експозиційних колекцій 31-го музеїв різних рівнів і напрямків роботи, приватних збірок та етнографічних лабораторій при вищих навчальних закладах (всього понад дві тисячі триста світлин). Ґрунтовна оцінка зібраних джерел здійснена з використанням сучасної методології та на основі опрацьованої історіографії (740 позицій). Вивчено особливості процесу формування території історико- етнографічного регіону Поділля та встановлено його чіткі етнографічні кордони. Як наслідок, у монографії використані 64 адміністративні райони за адміністративно-територіальним поділом, діючим до 17 липня 2020 року, таких 9 областей, як: Тернопільської - 8 центрально- і південно-східних районів; Хмельницької - 14°центральних і південних районів; Вінницької - усі 27 районів; Житомирської - 3 південних райони; Кіровоградської - 3 західних райони; Миколаївської - 1 західний район; Одеської - 3 північних райони; Черкаської - 3 західних райони; Чернівецької - 2 північних райони. Встановлено, що подільська народна ноша має субрегіональні (локальні) відмінності, які чітко простежуються в межах Буковинського, Західного, Східного й Центрального Поділля та на пограничних перехідних територіях Охарактеризовано спільні загальноукраїнські та особливі регіональні ознаки, специфічні субрегіональні та вузько локальні риси й відміни народних композиційних методів створення буденного, святкового й обрядового дівочого, жіночого, парубочого, чоловічого й дитячого строїв Буковинського, Західного, Східного й Центрального Поділля, що склалися внаслідок історичного становлення і соціально-економічного, культурного й духовного розвитку краю та міжетнічних взаємозв'язків його людності. Складено термінологічний словник народних назв елементів подільської ноші з 555°йменувань. Розроблено 11 графічних карт-схем побутування характерних компонентів традиційного комплексу вбрання подолян. Подано схеми типів крою та декорування одягу, а також таблиці оздоблювальних орнаментальних 'мотивів та притаманних технік вишивки українців Поділля. Представлено художні реконструкції народних ансамблів другої половини XIX - початку ХХ°ст., проекти сучасних моделей одягу з використанням подільських традицій і давні й сучасні світлини окремих компонентів костюма подолян та їх цілісних комплексів. Визначення характерних рис і особливостей традиційного одягу подолян другої половини XIX - початку XX ст. сприяє збереженню й популяризації кращих надбань подільської традиційності, високих художньо-естетичних характеристик духовної та матеріальної культури мешканців краю. Ключові слова: традиційний одяг, народні комплекси вбрання, українці Поділля, друга половина XIX - початок XXI ст., історико-етнографічне дослідження, класифікація, конструктивно-художні ознаки, регіонально- локальні особливості, локально-зональні риси, трансформації.