У статті розглядаються особливості наративної ситуації оповідань та повісті Н.Кобринської. Письменниця моделює психологічний аналіз через сповідальні саморефлексії персонажа, які інтегруються у мовлення наратора, формуючи псевдодієгетичний наратив. Аналізується роль розповідача у моделювання сенсуального досвіду людини у контексті стереотипів соціальної ролі жінки, морально-психологічних та суспільних конфліктів. Досліджується як наратор виражає враження персонажа, формулює мотиви вчинків, соціальні детермінанти життєвої ситуації, що впливають на людину. Простежуються наративні прийоми у творах збірки "Казки" та ліричних мініатюрах.