У дослідженні уточнено, шо соціально-професійна зрілість майбутнього педагога як якість особистості - це насамперед показник її індивідуальних особливостей, який характеризує особистість, здатну перетворювати власну життєдіяльність на творчий результат, адекватно оцінювати цілі, задачі, наслідки, здійснювати корекцію, рефлексію, самоконтроль у процесі життєдіяльності. Соціально-професійну зрілість майбутнього педагога в процесі магістерської підготовки розглянуто через взаємозв'язок його соціальних намірів, соціальних очікувань та професійних досягнень. Визначено критерії соціально-професійної зрілості: соціальне самовизначення, соціальна відповідальність та професійне самовдосконалення. Виокремлено показники виявлення та рівні розвитку соціально-професійної зрілості майбутнього педагога. Теоретично обґрунтовано педагогічні умови розвитку соціально-професійної зрілості майбутнього педагога: акмеологічний розвиток, розвиток комунікативної взаємодії та активізація науково-дослідної діяльності. Розкрито логіку, етапи та методику педагогічного експерименту із залучення майбутніх педагогів до різних видів діяльності з метою розвитку їх соціально-професійної зрілості, обґрунтовано вибір діагностичного апарату експериментального дослідження. Наведено результати експериментальної перевірки, що підтвердили ефективність педагогічних умов розвитку соціально-професійної зрілості майбутнього педагога. Ключові слова: особистість, соціально-професійна зрілість, педагог, соціальне самовизначення, соціальна відповідальність, професійне самовдосконалення, акмеологія, комунікація, позиція, науково-дослідна діяльність.