У магістерській роботі досліджено жанрово-стильові особливості епічних поем ("Заклинання вогню", "Сім"), ліричних поем ("Сиве сонце моє", "Доля", "Сковорода і світ"), ліро-епічних поем ("Дорога", "Урок", "Крило", "Трубить Трубіж") поета-шістдесятника, що дає змогу поглибити уявлення про творчу індивідуальність митця, висвітлити своєрідність його поемного мислення, розкрити поетику гармонії і хаосу як універсуму протиставлення добра і зла, наскрізну для ліро-епосу Б. Олійника. Здійснено аналіз жанрових модифікацій поеми у творчості письменника, як-от, поеми-циклу, поеми-притчі, поеми-казки. Основна увага у роботі присвячена окресленню провідних тенденцій розвитку жанру поеми в українській літературі. Обґрунтовано новаторство поемного доробку Б. Олійника і його місце в українському письменстві другої половини ХХ століття. Ключові слова: жанр, поема, епічна поема, лірична поема, ліро-епічна поема, поема-притча, поема-казка.