Вивчення функційно-стилістичних особливостей власних назв у художніх творах є однією з важливих проблем літературно-художньої ономастики. Власна назва у художньому тексті зазнає часткової авторської трансформації, цілеспрямованої семантизації, вона виконує важливу конотативну функцію. У роботі здійснено опис онімних одиниць в романі Володимира Даниленка "Газелі бідного Ремзі"та виявлено специфіку вживання власних назв; доповнено теоретично-методологічні засади дослідження літературно-художніх онімів, поглиблено структурно-семантичну й функційно-стилістичну класифікації літературно-художніх антропонімів; комплексно проаналізовано функціонування фонових онімів (топонімів, ергонімів, зоонімів, товаронімів, космонімів, астронімів). Ключові слова: онім, апелятив, антропонім, ергонім, поетонімія.