Важливу роль у номінативній системі мови відграє заголок. Він служить засобом акценту для читача й зосереджує його увагу на тому, що буде повідомлено далі. Він є різновидом власної назви в художньому творі. Місце заголовка у тексті, його семантична складність є предметом особливого зацікавлення. У роботі проаналізовано заголовки творів сучасної літератури з метою з'ясування їх семантики, структури та прагматики. Вивчено сучасний стан теоретичних напрацювань у царині означеної лінгвістичної проблеми, проаналізовано поняттєво-термінологійний апарат із теми; окреслено засоби системного представлення лексики в заголовках сучасних художніх творів та основні лексико-семантичні поля (ЛСП), проаналізовано лінгвальні механізми мовної гри в заголовках; визначено структурні моделі досліджуваних найменувань; з'ясовано специфіку прагматизації заголовків, комунікативні стратегії авторів; досліджено механізм сприйняття респондентами заголовків сучасних літературних творів. Ключові слова: семантичне наповнення, парадигма, мовна особистість, мовний образ, ідіостиль, поетичний контекст.