У роботі охарактеризовано специфіку онімної лексики в художньому тексті. З'ясовано, що поетоніми вторинні щодо одиниць реальної ономастики, мають змістове навантаження, функціонують як система. У кількісному вияві етнонімна лексика значно перевищує власне-українську: За лексико-семантичним аналізом антропооснов прізвищ у прозі розрізнено патронімічні, топонімічні, побутові, флоронімічні, орнітонімічні, анімалонімічні, етнонімічні, професійні, посадово-заняттєві і прикметні типи. Домінантними у модерністських романах є прикметні, патронімічні й професійні утворення. При дослідженні структурних особливостей власних імен виявлено однакове співвідношення між одно- і багатолексемними моделями в творах модерністів. Ключові слова: антропонім, поетонім, літературно- художня ономастика, прецедентне ім'я, топонім.