Магістерська робота присвячена дослідженню особливостей відтворення безеквівалентної лексики під час перекладу сучасних творів художньої літератури. Розглянуто семантичні та стилістичні особливості функціонування реалій, теоретичні засади їх класифікації. Встановлено закономірності між обсягом фонових знань та адекватним розумінням, а отже і відтворенням, реалій. Виявлено найбільш вагомі труднощі, з якими стикаються перекладачі у галузі художнього перекладу. Виокремлено п'ять способів відтворення реалій та охарактеризовано принципи їх функціонування. Проаналізовано використання цих стратегій під час перекладу творів художньої літератури українською та англійською мовами. Ключові слова: художній переклад, міжкультурна комунікація, безеквівалентна лексика, національно-маркована лексика, реалія, фонові знання, адекватність, транслітерація, транскрипція, калькування, гіперонімічне перейменування, описовий переклад, ситуативний відповідник.