Дослідження за темою дисертації проводилось впродовж 2017-2021 рр. відповідно до планів науково-дослідницьких робіт кафедри геоекології та методики навчання екологічних дисциплін Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Матеріалами для дисертаційної роботи послужили звіти Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області (форма 6-зем), дані Тернопільського обласного управління лісового та мисливського господарства, Схеми озеленення міста Тернопіль, зібрані та опрацьовані автором під час експедиційних та камеральних етапів. Також автором використано інформацію із програм, стратегій та інших нормативних документів, розміщених на офіційних сайтах Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Тернопільської міської ради. Окрему частину науково-методологічної інформації взято із публікацій у національних та закордонних фахових виданнях і тез конференцій. Проаналізовано нормативно-правову базу функціонування комплексної зеленої зони міста, основу якої становлять: Закони України «Про благоустрій населених пунктів», «Про регулювання містобудівної діяльності», Державні будівельні норми України «Планування та забудова території», Наказ Міністерства будівництва, архітектури та житловокомунального господарства України «Про затвердження Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України» та інші підзаконні акти. Встановлено, що у цих юридичних документах визначено номенклатуру структурних елементів комплексної зеленої зони міста, норми озеленення міських населених пунктів, відповідальність за порушення законодавства в галузі використання та охорони зелених насаджень. Узагальнено поняттєво-термінологічну систему дослідження комплексної зеленої зони міста. Розкрито сутність поняття «комплексна зелена зона міста, як озеленена, обводнена та вкрита рослинним покривом територія міста і приміської зони, що виконує екологічні, соціальні та економічні функції». Удосконалено методику дослідження комплексної зеленої зони міста. Розроблено та обґрунтовано алгоритм дослідження комплексної зеленої зони міста, який включає чотири етапи: теоретикометодологічний, аналітичний, оптимізаційний та моніторинговий. Систематизовано підходи до вивчення комплексної зеленої зони міста, оцінки її функціональних параметрів та визначення нормативної площі. Встановлено, що нормативна площа комплексної зеленої зони міста Тернопіль розраховується із показника 50 га / 1000 осіб, відповідно до чисельності населення, лісистості території та природної зони, в якій знаходиться місто. Запропоновано виділяти чотири основні групи функцій комплексної зеленої зони міста: екологічні, соціальні, економічні та кліматорегулюючі. Обґрунтовано виокремлення в межах комплексної зеленої зони міста: ядер (ключових територій), зелених коридорів (сполучних територій) та локальних озеленених територій. Визначено площу лісопаркової частини комплексної зеленої зони міста Тернопіль, яка становить 2690 га, та лісогосподарської – 7276 га. Оцінено рівень озеленення парків м. Тернопіль: «Здоров’я» – 81%, «Топільче» – 80,4%, «Національного відродження» – 79%, «Старого парку» – 67,7%, парку ім. Т. Шевченка – 54,5%. Розраховано дефіцит зелених насаджень обмеженого користування – 12 га, спеціального призначення – 62,5 га та загальний дефіцит насаджень в межах лісопаркової частини комплексної зеленої зони міста Тернопіль – 614,5 га. Встановлено межу та площу лісогосподарської частини комплексної зеленої зони міста Тернопіль, проаналізовано її структуру. Проведено типізацію сільських рад досліджуваної території за часткою лісовкритих земель. Визначено площу лісів в межах комплексної зеленої зони міста Тернопіль, що підпорядковані державному підприємству «Тернопільське лісове господарство». Розраховано нормативну площу лісогосподарської частини комплексної зеленої зони міста Тернопіль та визначено дефіцит насаджень, який складає 2889,5 га. Оцінено екологічні функції комплексної зеленої зони міста Тернопіль, зокрема продукування кисню та асиміляцію вуглекислого газу, фітонцидність, стійкість насаджень до газопилових викидів, водорегулюючу здатність. Встановлено, що за добу ліси комплексної зеленої зони міста Тернопіль в середньому продукують 981,4 тонн кисню та поглинають 1226,7 тонн вуглекислого газу. Визначено, що природні біогеоценози комплексної зеленої зони міста продукують близько 90 тис. тонн кисню в рік, з яких 25% продукують біогеоценози міста. Виявлено, що в межах урбоекосистеми Тернополя формується від’ємний баланс кисню. Оцінено рекреаційні функції комплексної зеленої зони міста Тернопіль. Розраховано: забезпеченість населення мікрорайонів м. Тернопіль зеленими насадженнями обмеженого користування – 4,5 м 2 /особу, зеленими насадженнями загального користування – 21 м2 /особу; норму озеленення сельбищної зони – 89 м2 /особу; коефіцієнт загального використання міських зелених насаджень – 24%. Визначено: рекреаційну ємність парків – 13037 осіб; тернопільського водосховища разом із прибережною територією – 5500 осіб; лісів лісопаркової частини – 17850 осіб; садово-городніх і дачних ділянок лісогосподарської частини – 9678 осіб. Обґрунтовано 56 критеріїв сталого функціонування комплексної зеленої зони міста, які згруповано у три групи (екологічну, соціальну та економічну), і дев’ять категорій (біоекологічні, геоекологічні, ландшафтні, кліматорегулюючі, рекреаційні, освітньо-культурні, якість життя, ринкові та планувальні). Методом SWOT-аналізу, визначено слабкі і сильні сторони комплексної зеленої зони міста Тернопіль, встановлено потенційні можливості та ймовірні загрози її сталого функціонування. Визначено загальну площу комплексної зеленої зони міста Тернопіль, яка становить 9966 га, проаналізованої її структуру, розраховано нормативну площу (13470 га) та відповідно – дефіцит насаджень (3504 га). Охарактеризовано заходи для оптимізації структури комплексної зеленої зони міста Тернопіль, збільшення площі лісів за рахунок середньо-, сильно- і слабоеродованих орних земель, а також земель з крутизною схилу понад 5°, загальною площею близько 3,5 тис. га. Розроблено оптимізаційну модель землекористування сільських рад в межах комплексної зеленої зони міста Тернопіль. Обґрунтовано доцільність скорочення орних земель в межах досліджуваних територій, в середньому на 25%, збільшення лісистості на 15% та доведення частки пасовищ і сіножатей до 24%. Доведено, що реалізація таких заходів сприятиме збільшенню частки природних угідь в межах адміністративних територій комплексної зеленої зони міста Тернопіль із 25% до 50%. Ключові слова: комплексна зелена зона міста, зелені насадження, сталий розвиток, урбоекосистема, нормативні параметри, рекреаційна роль, екологічні функції, оптимізація, місто Тернопіль, землекористування.